Німці пропонують Україні купити старі військові кораблі

29.07.2010, 18:10

Німеччина запропонувала Україні купити військові кораблі, виведені зі складу німецького флоту. Київ поки не ухвалив рішення з даного питання.

Про це повідомив виданню Коммерсант-Україна держсекретар бундесверу Крістіан Шмідт.

Запропоновані Берліном потримані судна потрібні українському флоту, а їхня покупка дозволить заощадити бюджетні гроші, відзначають експерти. Однак здійсненню угоди може перешкодити брак коштів у Міноборони.

Про перспективи співпраці Києва й Берліна в сфері оборонної політики розповів парламентський державний секретар федерального міністерства оборони Німеччини (бундесверу) Крістіан Шмідт, який відвідав Україну з візитом 27-28 липня. За його словами, на переговорах в Міноборони обговорювалася можливість постачання в Україну вживаних німецьких військових кораблів.

У німецькому військовому відомстві проходить суттєва реорганізація, підсумком якої стане зниження потреби бундесверу у військових кораблях декількох типів. Німецька сторона запропонувала Україні купити у Німеччини надлишкові кораблі.

«Мова може йти про фрегати, мінні тральщики, підводні човни, а також про співпрацю у виробництві та укомплектуванню обладнанням корветів. Але я підкреслюю, що це лише пропозиції. Реакція української сторони на них мені поки невідома », - заявив Шмідт.

За даними міжнародного інституту стратегічних досліджень Military Balance, за станом на листопад 2009 року військово-морський флот Німеччини включав 12 підводних човнів, 18 фрегатів і корветів, 10 патрульних кораблів і кораблів берегової охорони, 37 тральщиків, 3 десантні кораблі, а також 31 корабель забезпечення та підтримки.

Купівля уживаних кораблів є одним із способів заощадити. «Але є і зворотна сторона. Якщо ми купуємо військові кораблі за кордоном, це б'є по нашому військово-промисловому комплексу (ВПК), який міг би одержати замовлення Міноборони», - сказав виданню директор військових програм Центру ім. Разумкова Микола Сунгуровський.

«Якщо будуть закуплені надводні кораблі, безумовно, ВПК постраждає. Що стосується підводних човнів, то у нас немає власного виробничого циклу. Придбання за кордоном нових підводних човнів - моторошно дороге задоволення, багато країн йдуть шляхом придбання старих суден у більш розвинених і багатих країн», - відзначив генеральний конструктор України з військового кораблебудування Євген Борисов.

На думку експертів, головною перешкодою для операції може стати нестача коштів у Міноборони - в умовах дефіциту бюджету уряд традиційно урізує витрати армії на технічну модернізацію. Однак Німеччина може знайти додаткові аргументи на користь прийняття Україною позитивного рішення. Микола Сунгуровський нагадує, що при прийнятті рішень про постачання озброєння важливу роль відіграють політичні умови або домовленості, часто супроводжують операції.

Євроатлантика.info

Версія для друку

Коментарі:

Коментувати

Обов'язкові поля відмічені *.

Інші новини

Періодика

Історичний момент Анґели Меркель

Більшість європейців вже мають по горло тих харизматичних балакунів
Нам інвестиції, а Китаю технології

Без Китаю немає шансів утримати позаблоковий статус України
Спекотне турецьке літо-2010: армія в обороні

Якщо конституційний референдум провалиться, то дострокові парламентські вибори неминучі
Україна – таки буферна зона

20 років суспільство і влада ухиляються від вибору між Сходом і Заходом

Варто прочитати

"Доктрина Обами": від передвиборних гасел до реалізму

Особисто Обама поки що не виявив своєї позиції щодо нових незалежних держав так званого пострадянського простору. Це відноситься і до такої складної проблеми, як форми американського реагування на ймовірне відтворення грузинського сценарію 2008 року. Разом з тим, в адміністрації США більш-менш чітко простежується сутнісне розуміння первинності українського вектора не тільки у стабілізації чи дестабілізації американо-російських відносин, але й у контексті збереження миру на євразійських просторах.
Джеймс ШЕРР: Янукович і його команда відчинили двері... які буде дуже важко зачинити

Харківські домовленості й угоди, істотно змінюють курс, якого дотримувалася Україна з 1991-го року. Багатовекторна політика Кучми мала на меті урівноважити хороші відносини з Росією та твердий, послідовний курс на входження України до загальної Євроатлантичної системи. Янукович уже поступився багатьма основними здобутками, яких досягли три його попередники. Україна також відмовилася від основних карт, які давали їй змогу опиратися тиску з боку Росії. Як наслідок, сьогодні ми бачимо, що подальший тиск з боку Росії неминучий.
Про європейську безпеку на євроатлантичному просторі з євразійським інтер’єром

Країнам, у яких уявлення про «стабільність» не виходить за межі «суверенної демократії», потрібна специфічна безпека — насамперед безпека від зовнішнього втручання у процес розбудови такої «демократії». Київ може бути або столицею нормальної європейської демократичної держави, або сателітом Росії, якого вона начебто представлятиме у різноманітних «вісімках» та «двадцятках», чиї лідери неодноразово чули «братерські» пасажі про країну, котра і країною, власне, не є, і газ «тирить», почують ще не раз.
Бита карта

Внаслідок розіграшу «угорської карти» не потрапила до парламенту Партія угорської коаліції. На думку багатьох словаків, це позитивна зміна, бо у дуеті зі словацькими націоналістами вона створювала напруження між громадянами різного етнічного походження. Частина словацьких угорців змінила свій вибір на «Міст – Híd», основним слоганом якої є словацько-угорське порозуміння. Це нова партія, заснована колишніми членами Партії угорської коаліції на принципі міжетнічності.
Президентські вибори у Польщі: велика невідомість

Шефи окремих центрів соціологічних досліджень пояснюють, що помилкові зондування є результатом нетипової кампанії, емоційного голосування, а також специфічної поведінки електорату Качинського, який публічно не декларує своїх преференцій. Проте ця ситуація підірвала довіру до результатів досліджень громадської думки, які публікуються, і частина газет вирішила, що перед другим туром вони не публікуватимуть жодних результатів досліджень, що стосуються виборчих преференцій.