МЗС РФ співчуває, що харківський правозахисник не зміг в'їхати на їх територію

27.07.2010, 18:19

Російський МЗС висловив співчуття у зв'язку знедопуском у країну координатора програми Харківської правозахисної групи, політв'язня Василя Овсієнка.

Про це у вівторок розповів прес-секретар МЗС Олександр Дикусаров.

"Російська сторона на високому рівні висловила співчуття із приводу відмови Овсієнко у в'їзді на територію Росії", - сказав він.

За словами Дикусарова, випадок з відмовою у в'їзді на територію Росії українського правозахисника став темою для обговорення між міністром закордонних справ Костянтином Грищенком, послом у Росії Володимиром Єльченком й керівництвом МЗС Росії.

Прес-секретар відзначив, що керівництво зовнішньополітичного відомства Росії запевнило у своїй готовності працювати над знищенням практики списків персон нон ґрата між Україною й Росією.

Нагадаємо, "опівночі з 22 на 23 липня в Брянську з потяга № 42, який ішов на Москву, російські прикордонники зняли і спровадили назад в Україну Василя Овсієнка, координатора програм Харківської правозахисної групи, колишнього в'язня сумління, який відсидів в радянських таборах та тюрмах 14 років", - повідомив Захаров.

"Його прізвище виявилося у списку осіб, яким заборонено в'їзд у Російську Федерацію", - додав він.

За словами правозахисника, Овсієнко їхав у село Кучино Пермської області, у Музей історії політичних репресій і тоталітаризму, який з 1995 року діє в приміщенні колонії особливого суворого режиму ВС-389/36.

"Там він перебував у 1981-87 рр., там загинув Василь Стус, там каралися Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко, Левко Лук'яненко, Михайло Горинь, Іван Кандиба, Іван Сокульський, Іван Гель та інші українські правозахисники", - розповів Захаров.

Овсієнко є членом ради Музею і був запрошений на Міжнародний громадянський форум, мав намір взяти участь у дискусіях "Распад СССР. Плюсы и минусы", "Трагедия русской деревни", "Незавершенная история", "Какая нам нужна правозащита?", "Мир несвободы и культура". Віз для Музею книжки колишніх в'язнів Кучино, рушник, щоб пов'язати його на хресті, що стоїть на могилах в'язнів.

"Ймовірно, що російські спецслужби відстежують публікації українських правозахисників і знаходять у них небажані для путінської "демократії" речі, наприклад, у статті "Актуальні цитати". Про музей "Пермь-36" дивіться статтю Василя Овсієнка "Музей у Кучино - совість Росії", - зазначив Захаров.

Раніше російський президент Дмитро Медведєв відмовився від практики так званих чорних списків.

Перед цим Україна дозволила в'їзд на свою територію Костянтину Затуліну та Юрію Лужкову.

Євроатлантика.info, за матеріалом Української правди

Версія для друку

Коментарі:

Коментувати

Обов'язкові поля відмічені *.

Інші новини

Періодика

Атомна енергетика? Хм, можливо

Меркель порається із найапетитнішим "енергетичним" рецептом для м'ясоїдних і травоїдних
Земля – планета Google

Штучний розум, який зроблено з нас
Про небезпеку прояву Realpolitik

Посол Франції: розвиток України для Європи має таке ж значення, як і розвиток РФ
Східна політика: поради президентові Коморовському

26.08.2010 - Не полишати Україну

Варто прочитати

"Доктрина Обами": від передвиборних гасел до реалізму

Особисто Обама поки що не виявив своєї позиції щодо нових незалежних держав так званого пострадянського простору. Це відноситься і до такої складної проблеми, як форми американського реагування на ймовірне відтворення грузинського сценарію 2008 року. Разом з тим, в адміністрації США більш-менш чітко простежується сутнісне розуміння первинності українського вектора не тільки у стабілізації чи дестабілізації американо-російських відносин, але й у контексті збереження миру на євразійських просторах.
Джеймс ШЕРР: Янукович і його команда відчинили двері... які буде дуже важко зачинити

Харківські домовленості й угоди, істотно змінюють курс, якого дотримувалася Україна з 1991-го року. Багатовекторна політика Кучми мала на меті урівноважити хороші відносини з Росією та твердий, послідовний курс на входження України до загальної Євроатлантичної системи. Янукович уже поступився багатьма основними здобутками, яких досягли три його попередники. Україна також відмовилася від основних карт, які давали їй змогу опиратися тиску з боку Росії. Як наслідок, сьогодні ми бачимо, що подальший тиск з боку Росії неминучий.
Про європейську безпеку на євроатлантичному просторі з євразійським інтер’єром

Країнам, у яких уявлення про «стабільність» не виходить за межі «суверенної демократії», потрібна специфічна безпека — насамперед безпека від зовнішнього втручання у процес розбудови такої «демократії». Київ може бути або столицею нормальної європейської демократичної держави, або сателітом Росії, якого вона начебто представлятиме у різноманітних «вісімках» та «двадцятках», чиї лідери неодноразово чули «братерські» пасажі про країну, котра і країною, власне, не є, і газ «тирить», почують ще не раз.
Бита карта

Внаслідок розіграшу «угорської карти» не потрапила до парламенту Партія угорської коаліції. На думку багатьох словаків, це позитивна зміна, бо у дуеті зі словацькими націоналістами вона створювала напруження між громадянами різного етнічного походження. Частина словацьких угорців змінила свій вибір на «Міст – Híd», основним слоганом якої є словацько-угорське порозуміння. Це нова партія, заснована колишніми членами Партії угорської коаліції на принципі міжетнічності.
Президентські вибори у Польщі: велика невідомість

Шефи окремих центрів соціологічних досліджень пояснюють, що помилкові зондування є результатом нетипової кампанії, емоційного голосування, а також специфічної поведінки електорату Качинського, який публічно не декларує своїх преференцій. Проте ця ситуація підірвала довіру до результатів досліджень громадської думки, які публікуються, і частина газет вирішила, що перед другим туром вони не публікуватимуть жодних результатів досліджень, що стосуються виборчих преференцій.