Україна-НАТО: змінюється лише риторика, амбіції лишаються тими ж

27.07.2010, 16:24

Україна буде фігурувати в новій стратегічній концепції НАТО. Про це заявив новопризначений глава місії України при НАТО Ігор Долгов в інтерв'ю українським журналістам у Брюсселі, говорячи про перспективи розвитку двосторонніх відносин.

"Немає підстав очікувати, що НАТО буде переглядати статус відносин з Україною. Більше того, є підстави говорити про те, що Україна буде фігурувати і в новій стратегічній концепції НАТО. І, безумовно, Україна залишається важливим партнером для альянсу", - сказав він.

Долгов зазначив, що, оскільки Україна законодавчо закріпила позаблоковий статус, то "інтереси національної безпеки держави вимагають того, щоб цей позаблоковий статус був врахований у тих підходах, які існують у інших гравців в Європі та на євроатлантичному просторі".

"Місце країн, які не приєдналися і не мають наміру приєднуватися до будь-яких оборонних структур, в цій архітектурі безпеки має бути розглянуто окремо саме в силу цього статусу", - заявив представник України.

"Для мене, як офіційного представника України при НАТО, очевидно, що роль альянсу і нове стратегічне бачення, яке буде закріплено, також важливі для України, для національних інтересів нашої держави як позаблокової держави", - зазначив Долгов.

Він також не вважає, що у своїх відносинах з Альянсом Україна знизила свої амбіції.

"Я не бачу зменшення амбіцій, але є зміна риторики. На це орієнтував президент Віктор Янукович - і мене, і Міністерство закордонних справ - на практичну віддачу, як у відносинах з ЄС, так і у відносинах з НАТО. Ця практична віддача є і вона, будемо сподіватися, буде збільшуватися ", - сказав Долгов.

На питання, чи зазнає змін Річна національна програма на наступний рік, глава місії повідомив, що робота над цим документом вже розпочата.

"Ця програма, за нашими оцінками і оцінками наших колег по НАТО, зарекомендувала себе як дієвий, ефективний інструмент. А якщо інструмент ефективний, навіщо його міняти? Його можна вдосконалювати", - підкреслив він.

За словами Долгова, для оцінки виконання Річної національної програми на нинішній рік, яка також є першою, Україну в жовтні відвідає оціночна місія.

Україна не має наміру вступати до Організації Договору колективної безпеки (ОДКБ). Про сказав сьогодні на брифінгу в МЗС речник міністерства Олександр Дікусаров.

За його словами, законом України про засади внутрішньої та зовнішньої політики передбачено, що Україна дотримується політики позаблоковості, що означає неучасть у військово-політичних союзах. "Ми дотримуватимемося законодавства України", - підкреслив речник МЗС.

Відносно висловлювань окремих політиків щодо вступу України до ОДКБ, які лунали минулого тижня, О.Дікусаров сказав, "що для Президента та уряду питання щодо вступу до ОДКБ не стоїть". "Висловлювання українських політиків ми схильні вважати їхньою особистою думкою", - зазначив він.

До Організації Договору колективної безпеки входять Росія, Білорусь, Таджикистан, Киргизстан, Вірменія, Узбекистан та Казахстан.

Євроатлантика.info

Версія для друку

Коментарі:

Коментувати

Обов'язкові поля відмічені *.

Інші новини

Періодика

Атомна енергетика? Хм, можливо

Меркель порається із найапетитнішим "енергетичним" рецептом для м'ясоїдних і травоїдних
Земля – планета Google

Штучний розум, який зроблено з нас
Про небезпеку прояву Realpolitik

Посол Франції: розвиток України для Європи має таке ж значення, як і розвиток РФ
Східна політика: поради президентові Коморовському

26.08.2010 - Не полишати Україну

Варто прочитати

"Доктрина Обами": від передвиборних гасел до реалізму

Особисто Обама поки що не виявив своєї позиції щодо нових незалежних держав так званого пострадянського простору. Це відноситься і до такої складної проблеми, як форми американського реагування на ймовірне відтворення грузинського сценарію 2008 року. Разом з тим, в адміністрації США більш-менш чітко простежується сутнісне розуміння первинності українського вектора не тільки у стабілізації чи дестабілізації американо-російських відносин, але й у контексті збереження миру на євразійських просторах.
Джеймс ШЕРР: Янукович і його команда відчинили двері... які буде дуже важко зачинити

Харківські домовленості й угоди, істотно змінюють курс, якого дотримувалася Україна з 1991-го року. Багатовекторна політика Кучми мала на меті урівноважити хороші відносини з Росією та твердий, послідовний курс на входження України до загальної Євроатлантичної системи. Янукович уже поступився багатьма основними здобутками, яких досягли три його попередники. Україна також відмовилася від основних карт, які давали їй змогу опиратися тиску з боку Росії. Як наслідок, сьогодні ми бачимо, що подальший тиск з боку Росії неминучий.
Про європейську безпеку на євроатлантичному просторі з євразійським інтер’єром

Країнам, у яких уявлення про «стабільність» не виходить за межі «суверенної демократії», потрібна специфічна безпека — насамперед безпека від зовнішнього втручання у процес розбудови такої «демократії». Київ може бути або столицею нормальної європейської демократичної держави, або сателітом Росії, якого вона начебто представлятиме у різноманітних «вісімках» та «двадцятках», чиї лідери неодноразово чули «братерські» пасажі про країну, котра і країною, власне, не є, і газ «тирить», почують ще не раз.
Бита карта

Внаслідок розіграшу «угорської карти» не потрапила до парламенту Партія угорської коаліції. На думку багатьох словаків, це позитивна зміна, бо у дуеті зі словацькими націоналістами вона створювала напруження між громадянами різного етнічного походження. Частина словацьких угорців змінила свій вибір на «Міст – Híd», основним слоганом якої є словацько-угорське порозуміння. Це нова партія, заснована колишніми членами Партії угорської коаліції на принципі міжетнічності.
Президентські вибори у Польщі: велика невідомість

Шефи окремих центрів соціологічних досліджень пояснюють, що помилкові зондування є результатом нетипової кампанії, емоційного голосування, а також специфічної поведінки електорату Качинського, який публічно не декларує своїх преференцій. Проте ця ситуація підірвала довіру до результатів досліджень громадської думки, які публікуються, і частина газет вирішила, що перед другим туром вони не публікуватимуть жодних результатів досліджень, що стосуються виборчих преференцій.