Ворог американського народу "номер один" потерпає від рекордних збитків

27.07.2010, 11:49

Нафтова компанія British Petroleum готується оголосити про рекордні збитки, викликані необхідністю ліквідації наслідків прориву нафтової свердловини у Мексиканській затоці.

На роботи з ліквідації виділено 25-30 млрд доларів. Очікується, що сума збитків стане найбільшою за всю історію британських корпорацій.

Компанія British Petroleum втратила 40% своєї ринкової вартості за період з 20 квітня, коли на платформі біля берегів штату Луїзіана стався вибух, який забрав життя 11 осіб і призвів до найстрашнішої екологічної катастрофи в історії США.

За підрахунками, ця аварія коштуватиме компанії 30 млрд доларів. Сюди входять витрати на установку заглушки, виплати компенсацій і штрафів, що не може не позначитися на квартальних показниках, які будуть оприлюднені вже у вівторок.

Через розлив нафти у США останнім часом компанію стали називати "ворогом народу номер один".

Євроатлантика.info

Версія для друку

Коментарі:

Коментувати

Обов'язкові поля відмічені *.

Інші новини

Періодика

Історичний момент Анґели Меркель

Більшість європейців вже мають по горло тих харизматичних балакунів
Нам інвестиції, а Китаю технології

Без Китаю немає шансів утримати позаблоковий статус України
Спекотне турецьке літо-2010: армія в обороні

Якщо конституційний референдум провалиться, то дострокові парламентські вибори неминучі
Україна – таки буферна зона

20 років суспільство і влада ухиляються від вибору між Сходом і Заходом

Варто прочитати

"Доктрина Обами": від передвиборних гасел до реалізму

Особисто Обама поки що не виявив своєї позиції щодо нових незалежних держав так званого пострадянського простору. Це відноситься і до такої складної проблеми, як форми американського реагування на ймовірне відтворення грузинського сценарію 2008 року. Разом з тим, в адміністрації США більш-менш чітко простежується сутнісне розуміння первинності українського вектора не тільки у стабілізації чи дестабілізації американо-російських відносин, але й у контексті збереження миру на євразійських просторах.
Джеймс ШЕРР: Янукович і його команда відчинили двері... які буде дуже важко зачинити

Харківські домовленості й угоди, істотно змінюють курс, якого дотримувалася Україна з 1991-го року. Багатовекторна політика Кучми мала на меті урівноважити хороші відносини з Росією та твердий, послідовний курс на входження України до загальної Євроатлантичної системи. Янукович уже поступився багатьма основними здобутками, яких досягли три його попередники. Україна також відмовилася від основних карт, які давали їй змогу опиратися тиску з боку Росії. Як наслідок, сьогодні ми бачимо, що подальший тиск з боку Росії неминучий.
Про європейську безпеку на євроатлантичному просторі з євразійським інтер’єром

Країнам, у яких уявлення про «стабільність» не виходить за межі «суверенної демократії», потрібна специфічна безпека — насамперед безпека від зовнішнього втручання у процес розбудови такої «демократії». Київ може бути або столицею нормальної європейської демократичної держави, або сателітом Росії, якого вона начебто представлятиме у різноманітних «вісімках» та «двадцятках», чиї лідери неодноразово чули «братерські» пасажі про країну, котра і країною, власне, не є, і газ «тирить», почують ще не раз.
Бита карта

Внаслідок розіграшу «угорської карти» не потрапила до парламенту Партія угорської коаліції. На думку багатьох словаків, це позитивна зміна, бо у дуеті зі словацькими націоналістами вона створювала напруження між громадянами різного етнічного походження. Частина словацьких угорців змінила свій вибір на «Міст – Híd», основним слоганом якої є словацько-угорське порозуміння. Це нова партія, заснована колишніми членами Партії угорської коаліції на принципі міжетнічності.
Президентські вибори у Польщі: велика невідомість

Шефи окремих центрів соціологічних досліджень пояснюють, що помилкові зондування є результатом нетипової кампанії, емоційного голосування, а також специфічної поведінки електорату Качинського, який публічно не декларує своїх преференцій. Проте ця ситуація підірвала довіру до результатів досліджень громадської думки, які публікуються, і частина газет вирішила, що перед другим туром вони не публікуватимуть жодних результатів досліджень, що стосуються виборчих преференцій.