Євроатлантика

www.euroatlantica.info

Статті

Аналітика

  • Київ-Берлін: перспективи розвитку відносин після візиту Януковича
    03.09.2010, 15:45
    Київ-Берлін: перспективи розвитку відносин після візиту Януковича
    У Берліні мають свій, прагматичний, погляд на процеси "європеїзації" України, не заглядаючи далеко наперед, але послідовно реалізуючи ці процеси в рамках найближчої перспективи. Хоча справжнім мотивом для ФРН в контексті розвитку відносин Україна-НАТО, очевидно, є "російський фактор": Москва не хоче втрачати можливості впливу на Україну. Берлін же зацікавлений у нормальних відносинах Києва з Москвою, оскільки це може мати значний вплив на енергетичну безпеку ФРН та цілої Європи.
  • Трансформація міжнародної системи в умовах послаблення глобального лідерства США
    31.08.2010, 17:28
    Трансформація міжнародної системи в умовах послаблення глобального лідерства США
    Велике значення для глобалізації впливу США мають стратегічні позиції їхніх Збройних сил у двох економічно могутніх регіональних країнах, здатних кинути Америці виклик, – Японії і Німеччині. На території цих країн знаходяться американські війська. Обидві держави пов’язані з Вашингтоном партнерськими взаєминами стратегічного рівня і не можуть зараз та в найближчі роки вчинити гегемонові реальний опір.
  • Східний вимір Німеччини. Перспективи для України
    17.08.2010, 16:58
    Східний вимір Німеччини. Перспективи для України
    Для України черговим "відправним пунктом" у процесі продовження діалогу з Німеччиною має стати 30 серпня. Саме на цю дату запланований перший візит президента В.Януковича до ФРН. Однак багато хто пов’язує нинішнє ставлення німецького керівництва до діяльності українського уряду з інцидентом 26 червня ц.р. у Бориспільському аеропорту, коли прикордонники не впустили в країну представника Фонду Конрада Аденауера (ФКА) Ніко Ланге.

Публіцистика

  • Переваги членства в НАТО для посткомуністичної країни
    02.09.2010, 11:37
    Переваги членства в НАТО для посткомуністичної країни
    При намаганнях недооцінити членство Болгарії в Атлантичному Альянсі стандартне питання антинатівських активістів (соціалістів та комуністів) є таким: "У чому полягають переваги для безпеки Болгарії та державний інтерес країни, зумовлені нашим членством у НАТО?". Вони також продовжують наводити аргументи: "Членство в НАТО нічого не дало нашій країні". Таке сприйняття є популярним, поки не наводяться справжні аргументи у відповідь, що відображають правду про членство нашої країни в НАТО.
  • Європа по-болгарськи: формат суперечностей
    10.08.2010, 13:22
    Європа по-болгарськи: формат суперечностей
    Після розпаду СРСР Росія не залишала неоімперських амбіцій щодо створення взаємозалежної політико-економічної структури, центром якої, звісно, мала бути Москва. Болгарам «поталанило» обмежитися співпрацею з Росією в енергетичній сфері, навіть, радше, не співпрацею, а залежністю від одного з найбільших постачальників природного газу у Європу. Але Болгарія для Росії була цікавою як буфер між Європою і Туреччиною та вірний союзник на Балканах.
  • Чи знає Тігіпко про санкції проти Ірану?
    05.08.2010, 20:53
    Чи знає Тігіпко про санкції проти Ірану?
    Порівняно з санкціями з боку ООН та інших країн, санкції ЄС є найбільш жорсткими: заборона нових інвестицій у іранську нафтову та газову галузі, припинення співробітництва в енергетиці та надзвичайно жорсткі обмеження щодо судноплавства, авіаційного перевезення вантажів, та, як і в санкціях ООН, щодо банківського та страхового секторів. Європейським фірмам прямо заборонено продавати обладнання для використання у видобутку нафти та газу, відповідної очистки, а також виробництва зрідженого газу.

Інтерв'ю

  • Юліан Кіфу: «Румунія ніколи не мала територіальних претензій до своїх східних сусідів»
    13.08.2010, 11:50
    Юліан Кіфу: «Румунія ніколи не мала територіальних претензій до своїх східних сусідів»
    Ідея реінтеграції Румунія з'явилася після засудження Верховною Радою Російської Федерації пакту Ріббентроп-Молотов і ліквідації його наслідків у Північній Європі, визнання незалежності трьох балтійських держав. Але вже на виборах 2000 року ця ідея повністю зникла й парадигма змінилася: обидві румунські держави, Румунія та Республіка Молдова, повинні бути членами ЄС і НАТО.
  • Збігнєв Бжезинський: Росія не має іншого вибору, як іти в бік Заходу
    15.07.2010, 02:10
    Збігнєв Бжезинський: Росія не має іншого вибору, як іти в бік Заходу
    Я песиміст щодо того, що Росії вдасться досягти своїх колишніх імперських цілей. У Росії вже немає такого потенціалу. Це стає зрозуміло, коли дивишся на економічну, демографічну, наукову статистику, не кажучи вже про геополітичне оточення: на сході й на півдні від Росії з’являються потужні, перенаселені азіатські держави. У Росії відсутній вибір. Їй потрібно йти в бік Заходу. І в інтересах Заходу, щоб вона пішла в цьому напрямі.
  • Перспективи відносин України і США
    03.07.2010, 12:40
    Перспективи відносин України і США
    На Заході поширене сприйняття Януковича на контрасті з попереднім конфліктом Ющенка і Тимошенко. Політики з полегшенням зітхнули, що нарешті можна мати справу з кимось одним в Україні, хто приймає рішення. З одного боку, це спрощує роботу зовнішньополітичному відомству США. Але насправді за цим спрощенням вони не бачать внутрішньої сутності нового політичного режиму, який фактично сформувався в Україні, Адже Гітлер теж прийшов до влади демократично... І США мають на це зважити.

Рецензії

  • Придністровська проблема: погляд з України
    19.03.2010, 16:32
    Придністровська проблема: погляд з  України
    Дивовижний парадокс полягає в тому, що український націоналізм в придністровському регіоні Молдови використовується для досягнення цілей політики сепаратизму «ПМР» і російської зовнішньої політики у Східній Європі. Подолати цю проблему можна було б зосередившись на підтримці проектів, що сприяли б об’єднанню українців Молдови. Не можна лишати поза увагою й питань українсько-молдовського кордону на його Придністровській ділянці.
  • Огляд нової Воєнної доктрини Російської Федерації
    15.02.2010, 18:16
    Огляд нової Воєнної доктрини Російської Федерації
    З ухваленням 5 лютого 2010 року Воєнної доктрини Російської Федерації припинила дію воєнна доктрина 2000 року, яка характеризувала перетворення воєнної організації РФ та динамічну трансформацію системи міжнародних відносин. Після закінчення періоду формування демократичної державності, РФ не вбачає за необхідне згадувати в тексті нового документу про оборонний характер доктрини та послідовну прихильність до миру, які мали місце в положеннях доктрини 2000 року.
  • Ігор Тодоров: Нове дослідження у сфері безпеки
    24.01.2010, 20:40
    Ігор Тодоров: Нове дослідження у сфері безпеки
    Монографія кандидата політичних наук О.Ю.Полторакова «Безпека держави та безпека суспільства: специфіка політичного взаємовпливу в національному та європейському контекстах», що є предметом даної рецензії, присвячена цікавій, дедалі більш актуальній та перспективній темі – політико-політологічному аналізу «безпеки» через призму сучасної суспільствознавчої (на чому акцентував увагу у своїй передмові до праці академік В.Горбулін – знаний безпекознавець) науки.

Періодика

Варто прочитати

  • "Доктрина Обами": від передвиборних гасел до реалізму
    Особисто Обама поки що не виявив своєї позиції щодо нових незалежних держав так званого пострадянського простору. Це відноситься і до такої складної проблеми, як форми американського реагування на ймовірне відтворення грузинського сценарію 2008 року. Разом з тим, в адміністрації США більш-менш чітко простежується сутнісне розуміння первинності українського вектора не тільки у стабілізації чи дестабілізації американо-російських відносин, але й у контексті збереження миру на євразійських просторах.
  • Джеймс ШЕРР: Янукович і його команда відчинили двері... які буде дуже важко зачинити
    Джеймс ШЕРР: Янукович і його команда відчинили двері... які буде дуже важко зачинити
    Харківські домовленості й угоди, істотно змінюють курс, якого дотримувалася Україна з 1991-го року. Багатовекторна політика Кучми мала на меті урівноважити хороші відносини з Росією та твердий, послідовний курс на входження України до загальної Євроатлантичної системи. Янукович уже поступився багатьма основними здобутками, яких досягли три його попередники. Україна також відмовилася від основних карт, які давали їй змогу опиратися тиску з боку Росії. Як наслідок, сьогодні ми бачимо, що подальший тиск з боку Росії неминучий.
  • Про європейську безпеку на євроатлантичному просторі з євразійським інтер’єром
    Про європейську безпеку на євроатлантичному просторі з євразійським інтер’єром
    Країнам, у яких уявлення про «стабільність» не виходить за межі «суверенної демократії», потрібна специфічна безпека — насамперед безпека від зовнішнього втручання у процес розбудови такої «демократії». Київ може бути або столицею нормальної європейської демократичної держави, або сателітом Росії, якого вона начебто представлятиме у різноманітних «вісімках» та «двадцятках», чиї лідери неодноразово чули «братерські» пасажі про країну, котра і країною, власне, не є, і газ «тирить», почують ще не раз.
  • Бита карта
    Бита карта
    Внаслідок розіграшу «угорської карти» не потрапила до парламенту Партія угорської коаліції. На думку багатьох словаків, це позитивна зміна, бо у дуеті зі словацькими націоналістами вона створювала напруження між громадянами різного етнічного походження. Частина словацьких угорців змінила свій вибір на «Міст – Híd», основним слоганом якої є словацько-угорське порозуміння. Це нова партія, заснована колишніми членами Партії угорської коаліції на принципі міжетнічності.
  • Президентські вибори у Польщі: велика невідомість
    Президентські вибори у Польщі: велика невідомість
    Шефи окремих центрів соціологічних досліджень пояснюють, що помилкові зондування є результатом нетипової кампанії, емоційного голосування, а також специфічної поведінки електорату Качинського, який публічно не декларує своїх преференцій. Проте ця ситуація підірвала довіру до результатів досліджень громадської думки, які публікуються, і частина газет вирішила, що перед другим туром вони не публікуватимуть жодних результатів досліджень, що стосуються виборчих преференцій.